Алан Філіпс Муркрафт, частина перша. Культури Юґґота та інші нарости.

Алан Мур це автор, котрого знає кожен більш-менш зацікавлений комікс культурою читач. Цей видатний британець встиг побувати в шкурі художника, сценариста, письменника, режисера, ембіент-м’юзик мейкера, мага, а також великого пророка і революціонера серйозних, нонконформістських, дорослих коміксів.Вже сам зовнішній вигляд багато що говорить про цю людину. Ось гляньте – довготелесий чолов’яга з пишною бородою і не менш пишним волоссям, з всепроникним поглядом і вражуючими сюрреалістичними, велетенськими перснями чи не на кожному пальці.

В цій статті я не збираюсь говорити про класичні, революційні творіння автора, як ото “Watchmen” – єдиний графічний роман, що потрапив в топ 100 кращих романів за версією Тайм. Чи “V for Vendetta” – антиутопію, герой якої – Гай Фокс став символом протесту в цілому світі. Або ж про “Вбивчий жарт” – комікс про відносини Джокера і Бетмена, що серйозно вплинув на сюжет франшизи, чи “Miracleman” – комікс, що перевернув індустрію з ніг на голову і довів, що графічна література є і може бути серйозною і філософською. Всі ці роботи обов’язково стоять на полицях шанувальників коміксів і знайомство з ними я лишаю на ваші плечі.

Сьогодні ми балакатимемо про комікси в жанрі жахів, написані під впливом іншого генія – Говарда Філіпса Лакрафта.З Лавкрафтом, Алан Мур познайомився ще в юнацькі роки, але вплив його творів зберігся й понині. В нього ж Мур запозичив пишну, епічну, і вражаюче поетичну мову і подачу. Що б виділити текст Мура не треба бути дослідником чи літературознавцем, достатньо прочитати кілька його робіт, адже ніхто не використовує такі чудернацькі метафори, дивні звороти і порівняння. Письмо Мура це вигадливий візерунок, котрий хочеться промовляти, перечитуватись і смакувати.

Загалом, Лавкрафтіанський сегмент творчості Мура можна поділити на чотири пласти.Перший це “Alan Moore’s Yuggoth Cultures and Other Growths” , або ж “Культури Юґґота і інші нарости Алана Мура”Другий “The Courtyard” , або ж “Двір”Третій Neonomicon”, або ж “Неономікон”Четвертий “Providence”, або ж “Провіденс”Таким чином я підготував для вас чотири статті, метою яких є детальний огляд всіх цих творів, аналіз сюжету і переосмислення тропів і світів Говарда Філіпса Лавкрафта.

Культури Юґґота це міні-серія з трьох випусків чорно-білих коміксів, історій і інтерв’ю, котра вийшла в 2003 році в видавництві AvatarPress.Більшість робіт були написані задовго до цього, здебільшого в період дев’яностих. Як не дивно, але саме Лавкрафтівських творів в цій серії тільки два, та й ті є адаптаціями прозових робіт Мура. Решту займають, так звані “інші нарости”, котрі теж не менш цікаві.

Збірці надзвичайно пощастило з обкладинками, які малював Джейсін Берроуз – художник з котрим тісно пов’язаний лавкрафтіанський цикл Мура, адже саме він малював “Двір”, “Неономікон” і “Провіденс” .

Відкриває збірку поема “Схил Замана”, яка має ту ж назву що й Сьомий вірш зі збірки творів Лавкрафта – “Гриби з Юґґоту”.

Оскільки даний вірш ще не перекладався українською, я взяв на себе сміливість це зробити.

Заманів схил


Могучий схил простерся над старечим містом

Провалля над провулками і зміями доріг

Високий, зеленавий, в чорнім падолисті

Понад дзвіницями й будинками застиг.


Говорять, що дві сотні тому літ

Тут коїлися моторошні речі

ПонІвечені звірі, без очей і ніг

І зникнення невинної малечі.


Колись там селище маленьке, чепурне було

Але пропало враз, старий поштар

У Єйлсбері повідав людям про те зло

І всі пішли поглянуть на прокляття чар.

Поштар безумцем став, бо всім казав

Що схил голодні очі й пащу мав.

Все почалось з Девіда Мітчелла і видавництва Oneiros books, саме він запропонував Муру написати тексти для збірки “Мудрість зірок”, котра була присвячена доробку Лавкрафта.В Мура була амбітна задумка – взяти всі 36 віршів циклу “Гриби з Юґґоту” і на їх основі написати нові 36 поем, пов’язавши їх з реаліями сучасності, або з іншими химерними речами.Нажаль, рукопис з поемами втратився в одному з кебів і так і не побачив світ. Збереглись тільки три тексти – Заманів Схил, Пізнання і Двір. Перші два, опублікувались в “Наростах”, “Двір” вийшов окремо.

Отже, “Схил замана” це психоделічна, пишна поема, яка написалась після відвідин Муром Уельсу під час , однієї “вельми незручної подорожі”, як зазначає він сам. Там він натрапив на циклопічні вапнякові печери в місці, яке звалось Ден Ір Оґоф (Dan Yr Ogof). Згодом Алан зізнається, що ця місцина була найбільш лавкрафтіанською штукою, яку він бачив за все життя.Поема надзвичайно поетична і її просто хочеться читати вголос, тому, без зайвих загравань, ось вам перша сторінка.

Вражає, чи не так?Далі нас чекає Nightjar.Перший номер ще одного цікавого проекту, котрому не судилось продовжитись. Це історія відьми, котра вирішила помститись за смерть свого Батька – Повелителя птахів (так називали головного мага в світі коміксу).

Малював це діло Браяна Талбот і вийшло в нього пречудесно. Типаж головної героїні дуже сильно нагадує прерафаелітських моделей, аля Моріс, що додає колориту і екстравагантності персонажу.

Далі – найцікавіше. А саме легендарний мегадеталізований сценарій цього випуску і лист Мура до Талбота.Я гаряче раджу перечитати його всім авторам, режисерам і творцям коміксів, адже це можливість заглянути в майстерню великого Мага!Вкінці нас очікує фото Мура в його молоді роки, що ж може бути краще?

На цьому перший випуск закінчується, тому переходимо до другого і ось вам його шикарна обкладинка (Все той же Джейсін Берроуз, не забуваємо).

Відкриває комікс адаптований вірш-пісня “Книга Літвінова”. Кримінальна історія, котра написалась під враженням Мура від легенди-бувальщини про таємничу книгу, ніби то написану Давидом Літвіновим. В ній йшлося про кримінальну історію Англії і Норсгемптона.


Наступна штукенція це Cold Snap – сатирична гумореска про динозаврів і тотальне похолодання. Незле розбавляє атмосферу і веселить.

Далі нас чекає ще одна сатирична історія, котра про те, дуже добре промальована. Це розповідь про життя голлівудського актора-перевертня, написана в жанрі документального фільму, що чудово передає атмосферу, тут же знаходимо прихований підтекст щодо расизму.

Жанр історії, Мур визначає як “кітч амерікен горрор”, що означає зв’язок з голлівудськими фільмами жахів і їхніми мотивами. Панелі виконані у вигляді моніторів телевізора – ще один плюсик до ефекту присутності.

Далі нас чекає стріп.Стріп це форма коміксу, котра здебільшого друкувалась в газетах. Це історія розказана в одній сторінці.І знову сатира, цього разу релігійна. Мур зобразив біблійний сюжет, як шоу на льоду. Ця річ більш актуальна для США де поширені всякі християнські передачі і шоу.

І завершує цей випуск найсильніша річ, а саме Пізнання – другий твір Юґґотської книги, що зберігся. Це адаптація однойменного вірша Лавкрафта, який я теж переклав, so, here you are.


Пізнання


В цей дивний день, як у дитячу пору

Я увійшов в лощину престарих дубів

Їдкий туман землею простирався, ліс-сивів

І корчився від того злого мору.


Буяли дикі трави, і плющі чіпкі зміїлись

Влізали на олтар – на нім прадавній знак

КлейнодаБезіменного, котрий вселяє жах

Йому в нечистих вежах поклонялись і дими кадились.


На тім жертовнику лежало голе тіло

Цей гріх, я знав, був не людини рук

І сам цей світ чужинський, звироднілий

Юґґот – царина злих видінь і мук.


Кричало тіло в муках смерті й каяття

Хто ж ти страждальцю? Боже … то був я!

Тут я не переказуватиму сюжет, адже це буде спойлером, скажу тільки що ілюстратором був Берроуз і йтиметься про такого собі Вінфілда Лавкрафта і його загравання з нечистю. Є еротичні сцени, тому рейтинг 18+.


Аж ось ми й дібрались до третього, останнього випуску. Що це значить? Правильно, шикарна обкладинка в студію!

Нас стрічає Leviticus – чергова сатира. Це всім добре відомий сюжет про Мойсея і божі заповіді, а точніше, про те, що сталося якщо би їх відразу ж виконали.

Наступна історія – “Я знову повертаюсь” це нуарний сюжет від першого лиця, в якому ми побуваємо в шкурі маніяка. Перегукується з епічним романом Мура “From Hell”.

Після цього нас подивує наступна історія, адже це пісня! Так, саме пісня, яку Мур називає – історією аля Боні і Клайд. В ній же, ми знову потрапляємо в тіло чоловіка і стаємо коханцем Дороті Паркер. Варто зазначити прекрасне графічне виконання. Дозволю собі додати більше ніж одну сторінку цієї краси.

Закінчується третій випуск інтерв’ю, де Алан розповідає про роботи всіх трьох номерів, як вони писались і звідки беруться ідеї.Підсумовуючи скажу, що антологія “Культури Юґґота та інші вирости” це цікава солянка з різноманітних сюжетів. Вона сподобається всім фанатам Мура і не тільки, адже історії всі різні і кожна точно знайде свого читача.Дякую за увагу і до наступних статтей. Далі по курсу – Двір.Буду вдячний за фідбек і поширення даної статті.Читайте цікаві книги, діліться враженнями і хай береже вас Ґлікон!

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s