‘Whispers by Joshua Luna

Видавництво – ”Image” 
Рік – 2012 

”Ти слушно, далебі, 
Казала, що вві сні 
Даремно я марную дні. 
Та вже коли позбувсь надій, 
Нехай це вдень, чи в тьмі нічній, 
Нехай це яв, чи марні сни, 
Хіба повернуться вони? 
Все, що примариться мені, 
І все, що бачу, – сон у сні! ” 

(Едґар Аллан По ”Сон у сні”) 

Є такий термін – тихі шедеври. Це творіння, котрі відкрили для себе зовсім не багато людей, але їх чарівність, зміст і краса гідні більшого визнання . Сьогодні в моєму огляді один з таких шедеврів – ”Шепіт” Джошуа Луни . 

Комікс Братів Луна ”Girls” був моєю ініціацією в світ коміксів і першим онґоіґом який я прочитав від початку й до кінця. 
Було це досить давно, навіть не назву точної дати, але після цього випадку я зрозумів, що комікси можуть принести море чудових емоцій і це жанр, який нерозумно уникають більшість прихильників класичної літератури. 
І от, недавно я натрапив на ще одне творіння, на цей раз одного з братів . 

Джонатан і Джошуа Луна – відомі творці коміксів родом зі США, їхній стиль дійсно автентичний і неповторний, адже сценарій і арт створюються разом і це чудово, коли сценарист має вдосталь таланту, що б надати образам своєї уяви вигляд героїв коміксу. 

”Whispers”, або ж українською ”Шепіт” – назва сольного проекту одного з братів – Джошуа Луна. 

Мою увагу відразу ж привернули обкладинки, настільки майстерно і вражаюче вони були виконані, що я зрозумів – читати обов’язково. 

І це було до біса правильне рішення. Перед тим я дочитував криваву трилогію ”Лютера Строуда” і ”Шепіт” різко контрастував на його фоні. 

Взагалі, якщо подумати, то таких коміксів не так вже й багато написано. Історія чимось нагадує атмосферу Девіда Лінча, чимось Кастанеду, але найбільше – сон у сні. 

Чи бувало з вами таке, що ви бачите сон і розумієте це? Науково це явище називається Усвідомлене Сновидіння і детально досліджуєть Стівеном Лабержем . 

Головний герой коміксу відкрив в собі дивний дар – не просто прокидатися у сні, а виходити з власного тіла у формі духа. І вже тут вражає реалізм і атмосфера, кольори просто забирають нас в подорож в польоти крізь всіяне зорями небо. 

Сем страждає від обсесивно-компульсивного розладу – нав’язливого страху заразитися якоюсь небезпечною хворобою (науковий термін – нозофобія). Така проста дія, як відкривання дверей для нього справжнє випробування, адже в уяві відразу виникають жахливі образи (а що як на руці є маленький поріз і крізь нього мікроорганізми потраплять у тіло і з’їдять його зсередини). Він дуже часто миє руки ще й вже друга дівчина кидає його. 

І ось одного разу Сем прокидається над власним тілом, він левітує, він невагомий, так вперше проявилася дивна здібність. В цій формі він може проходити крізь стіни, літати, а згодом навіть відкриває в собі здатність нав’язувати думки людям. 

І все було б дуже круто і весело, якби одного разу не пролунав страшний потойбічний шепіт, голос в його голові, голос демона. 

Основна ідея, котра пронизує весь комікс – самоконтроль і сила волі. 
І дійсно, свідомість може все і вибір за нами – приручити своїх демонів, чи бути їхніми рабами.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s