Борхес від Старого Лева

Сьогодні розповім про чудову серію книг від “Видавництва старого лева”, про яку чомусь рідко бачу відгуки, а дарма.
Отже, Хорхе Луїс Борхес… Дуже важко писати про улюблених письменників, про авторів, чиї книги змінили твоє життя, творчість і світогляд. Так в мене було з Борхесом. Навіть і не згадаю де вперше я натрапив на це ім’я, здається це був якийсь твір Кортасара, або стаття про Кортасара в інтернеті. 
Вже саме ім’я мене дуже привабило і треба було обов’язково щось почитати. Я відразу ж пішов у книгарню і виявилось, що тоді вийшло видання його творів від Фоліо. 
Книга в чудовому дизайні, бордова обкладинка, золоте тиснення. Що казати, я закохався. Далі було краще – такого роду творів мені ще не доводилось читати. Борхес вразив інтелектуальністю, інтертекстом, а також такою силою пояснень між сторінками і вкінці тексту, що склалось враження, ніби я не один твір читаю, а споживаю витяжку трактатів, томів і компендіумів. Не дивно, Борхес все життя провів між книг. Його називали найвідомішим письменником ХХ століття, наглядачем Вавилонської бібліотеки, людиною бібліотекою і все це заслужені титули.
Але знаєте, що найдивніше? Його твори це короткі есеї, від десяти до п’ятнадцяти сторінок, але прочитавши їх, читач отримує поживу для розуму на дні, тижні і не побоюсь цього слова, роки.
Враження від прочитання таких творів, як “Тлен Укбар. Орбіс терціус” ,” Раґнарок”,” Євангеліє від Марка” – ще досі лишається зі мною, проникає в сни, творчість і погляди на життя.
Борхес не любив велику форму. Тобто, він із задоволенням читав “Війну і Мир”, але сам писав максимально коротко, стисло і поетично.
Для тих, хто відкриває його вперше, ці твори будуть справжнім літературним делікатесом. Тут ви не знайдете затягнутих описів, словомилування чи непотрібної риторики – тут кристалізована мудрість, краса і загадка.
Я дуже радий, що в нас видають книги цього генія. В моїй бібліотеці вже поселилися дві книжечки віршів Борхеса ( а він був чудовим поетом), одна книга російською мовою( Зеркало и Маска) з фантастичним дизайном, зібрання від “Фоліо” і герої цієї статті – три книги від “Старого Лева”.
Коли я побачив першу книгу (“Книгу вигаданих істот”), я зрозумів, що за будь яку ціну мушу її придбати. По перше – я її ще не читав. Вона була написана в співавторстві з Маргаритою Герреро. По друге – вона виглядала божественно! Такого підходу я ще не бачив – дуже продумана і вигадлива обкладинка, де шість літер Б О Р Х Е С розміщені на увесь об’єм, а між них вигулькують різні фантастичні істоти з книги. По третє – ілюстрації, їх виконав Петер Сіс – відомий ілюстратор. Також книга не виглядає дешево, обкладинка не гладка а паперова з рифленням і класним крафтовим папером. (А коштує дешево – 96 гривень)
Але що ж може бути краще однієї такої книги? Правильно – три. І всі виконані в тій же манері, а на полиці виглядають мега-гармонійно. 
“Книга вигаданих істот” новачкові видається енциклопедією, але це не так. Насправді це антиенциклопедія, або якщо вже на те пішло поетична енциклопедія. В ній зібрані відомості про різних міфічних істот, але викладені не в сухому стилі, що має на меті детально описати істоту і першу згадку про неї, ні тут містяться найцікавіші факти і алюзії про цих істот. Наприклад – пояснюється походження Чеширського кота в контексті приказки і інших міфів і чому від нього лишається посмішка. Дуже цікаво розказано про чотирьох звірів Єзекеїля і їх стосунок до Євангелістів. Навіть про всім відомого Цербера, написано не заяложені факти, а вражаючі метафори,як то втілення трьох часів і виведення його з печери Гераклом. Вкінці міститься покажчик вжитих імен, назв і т.д. без якого так важко зрозуміти творіння людини-бібліотеки.
“Шість головоломок для дона Ісидро пароді” – а ось цей опус написаний разом з добрим другом Борхеса – Адольфо Бйоєм Касаресом, котрий теж писав короткі оповідання дуже схожі на Борхесові, але й не гребував романами (наприклад “Хроніка війни зі свиньми’’ теж від ВСЛ).
Ця книга це витончений детектив, в якому більше алюзій, аніж самого сюжету. Що б повністю зрозуміти даний твір треба бути інтелектуалом високого рівня, проте – про нас подбали і вкінці є майже п’ятдесят сторінок коментарів! Для мене Дон Ісидро, чомусь асоціюється з Ганнібалом Лектером. Чому? Прочитайте книгу і дізнаєтесь.
“Книга піску. Пам’ять Шекспіра” – якщо попередні дві книги були написані в співавторстві, то ця зразок класичного Борхеса. Тут вміщено короткі історії з двох збірок і саме вони відкривають стиль і манеру автора. Звісно, описати їх важко, вони короткі, але за ввиграшки можуть бути розширені до романів, а деякі до епопей. Тут навіть є оповідання в жанрі жахів – котре присвячене Лавкрафту! 
Ну от, вийшов дуже довгий огляд, в цей об’єм наприклад вмістився б Борхесів “Раґнарок”) 
Але надіюсь, вам було цікаво. Хто ще не читав книг цього автора – відправляйтесь в книгарню і придбайте, зараз його видають кілька видавництв. Ще хочу завважити, що Борхес напевно не дуже добре продається, бо наклад перших двох томів був 3000, а третього вже 2250. Це сумно, тому давайте підтримувати хорошу літературу, а особливо цю серію.
А ще хочу звернутись до Видавництво Старого Лева з одним проханням. Я б дуже сильно хотів бачити в вашій серії “Хроніки Бустоса Домека”, це книга написана Борхесом і Касаресом і це найвідоміша їх праця в тандемі. Дана книга ще ніколи не перекладалась українською, тому ви будете у виграші! 
Під кінець дякую ВСЛ за чудове видання, а вам за прочитання статті.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s