Всесвіт Міньйоли в якому співіснують різноманітні персонажі міфологій, а також нацисти, демони і декілька месій поневолі тепер наближується до кульмінації (справді?).Масштабність подій і численні смерті героїв, котрі були з нами десятки років є тому підтвердженням. І це правильно, адже деякі вимучені лімітовані серії, аж ніяк не прикрашали елітарність даного комікс-світу. Все вмирає, тому ось свідчення Великого Вмирання.
Найбільше я боявся, що Майк втратить важливі сюжетні нитки і не розв’яже їх, дуже хотілось почути про долю Вампірського Герцога і про Франкенштейна. Поява Франкенштейна в Гіперберумі, а також Роджера в Пеклі це ті непомітні для неуважного читача нюанси, які для читача уважного і не побоюсь цього слова скрупульозного, стають маркою якості і якимось відзвуком ностальгії.Так, ще жоден комікс-світ я не обожнював так трепетно, обмірковуючи і аналізуючи кожного персонажа, його роль і врешті, смерть. Але кілька останніх випусків Лотоса і BPRD 1956 я вже тільки пробігав, за двадцять п’ять років серія ослабла, не помогли й свіжі вливання, апофеоз був у Пеклі, далі подвиг Крауса і ось, Кінець .Лишився ще останній випуск, а в мене десь в закамарках ще чекає свого часу велика дослідницька праця “Хеллбой Антимесія”, проте на все свій час.А що ж ми маємо зараз – Кемпбелла, який завершує свою справу, завершує гідно і з честю. Я, звісно що хотів би щоб це зробив сам Майк чи Феґредо, або дует Фіумара(маю надію на арт Майка в останньому випуску). Еллі в кріслі сценариста теж дуже старається.
Фантів прошу підготувати себе до множинних смертей і тут не говориться про якихось другорядних героїв, помруть ваші улюблені.Якщо старатись можна знайти купу посилань на Біблію, улюблену працю Майка – Голововерт і на багато інших важливих речей. Висновок такий – Хеллбойверс геніальна річ, навіть незважаючи на Сендменверс, котрий його нажаль переплюнув в плані інтелектуальності і шарму, світ рогатого демона залишається місцем, котре дуже цікаво досліджувати і до якого я вертатимусь не один раз. Завершу нещодавнім перекладом “Черва Завойовника” від великого Едґара Алана По, котрий в сукупності з Лавкрафтом і Блейком творить тріумвірат центральних образів Хеллбойверсу.
Conqueror worm (англ.) – Черв’як Завойовник. Олгой-Хорхой (дослівний переклад з монгольської – “товста кишка”), велетенський черв’як, що проживає в пісках. Пустеля Гобі – місце де його найчастіше стрічали очевидці, вони, по волі Олгоя-Хорхоя лишились живими, бо ця істота володіє жахливим вмінням – за бажанням миттєво умертвляти кожного, хто на нього подивився. Зовні він схожий на велетенський продовгуватий тельбух, довжиною від двох і до двадцяти метрів. Він не має очей і лап, тільки широченну пащу з безліччю зубів, якою поглинає тонни піску і на манір кита фільтрує і проціджує в пошуку поживи. Також, однойменний вірш Едґара Аляна По, який гріх тут не привести.
Диви! Це урочиста ніч
В літах – останнє з див
Множина ангельських облич
Вуаль, крило і слід сльози.
В театрі сядь, поглянь
Предивну гру надій і злих химер
Оркестр тремтить від дрожу поривань
Видобуваючи з легенів пісню сфер.
Тут боголикі Міми в злеті висоти,
Бурмочуть ремствуючи голосом низьким
І пурхають собі туди й сюди
Приречені бути ніким
По волі велетенських і безформних Тих
Що рухають сюжет вперед – назад
Вже чути змах опахал шорохких
Незриме звітування страт.
На сцену вийшов з небуття Фантом
За ним – всі як один
Нещасні Міми кинулись притьмом
Впіймати ж не змогли.
Гонитва колом схильність має
Вертатись знов у початковий стан
Гріхом і безумом по вінця наповняє
Жахна рука, сюжетний дзбан.
Тож глянь! В маріонетковій юрбі
Якась мара повзуча виникає
Клеймо кроваве носить на собі
І тишу сцени пориває!
В корчах тремтить! В корчах дрижить!
І Мімів плоть жере
І плаче хор крилатий в мить
Аж душу щем бере.
Геть! Геть зі сцени світло й блиск!
Паде на кров і тлум
Завіси темний обеліск
Як грому грізний шум.
Ангел, глядач тремтить блідий
З пітьми говорить Той
Людина – назва драмі цій
І Черв її герой.
