Сценарій – Стен Лі
Арт – Жан Жиро Мебіус
Рік видання 1988
Стен Лі – відома зірка комікс-індустрії, його ім’я знає кожен, хто бодай трохи знайомий з всесвітом Марвел, супергеройськими фільмами і з коміксами. Його вплив на розвиток жанру важко оцінити, він завжди стояв біля витоків.
Він творець Спайдер Мена , Фантастичної Четвірки, Людей Ікс, Дардевіла, Залізної людини , Спайдер Вумен і багатьох інших персонажів (133, якщо бути точним).
Він помер в 95 років, але його герої вже стали класикою, своєрідною міфологією американської культури, він помер, але щоразу оживатиме, коли з’являтиметься у всіх тих численних камео, чи коли хтось читатиме його історії, про одну з цих історій і йтиме мова.
Жан Жиро, він же Мебіус – свого роду аналог Стена Лі, але у Франції.
Там комікси називають ”bande dessinée” , або просто БД.
Варто зазначити, що Мебіус не тільки геніальний художник, а ще й сценарист, адже французькі автори часто створюють авторські роботи в яких виконують всі можливі ролі!
Вплив Жиро теж важко переоцінити, адже саме він дав потужний імпульс в розвитку наукової фантастики,як теми для БД, а також створив культовий журнал ”Heavy Metal” в якому публікував свої роботи і роботи інших, на той час молодих авторів. Він виступав декоратором і арт-директором в багатьох фільмах (П’ятий елемент, Чужий та ін.)
І що ж станеться коли два генії об’єднають свої зусилля, що б створити щось нове і прекрасне?
В даному випадку народився ”Срібний Серфер : Притча” напевно краща робота Стена Лі і точно, одна з кращих робіт Жиро .
Це творіння не надто велике за розміром – всьго два випуски(перший 19 сторінок і другий 36), але на стільки ж воно велике за охопленням ідей і цінне в візуальному плані.
Такого від старого-доброго Стена я не очікував, адже цей графічний роман це справжнісінька філософська історія про релігію, людську агресію, віру в себе, любов і жертву.
Головний герой – Срібний Серфер розчарувався в людстві, він перетворився на самотнього відлюдника, одягнувши вбрання безхатченка і обмотавши свою дошку ганчір’ям.
Він повністю втік у свій внутрішній світ, ”Палац розуму” , чи ”Вежу зі слонової кістки”, як його називає Флобер.
” – Сморід і вбогість більше не турбують мене. Я завжди можу відійти у світ мого розуму. Спогади минулого тепер мій захист. Бо тіло може зотліти, але любов вічна…”
Ці думки Серфера читач зустрічає на сторінках коміксу і перед нами розгортається справжня драма всесильного,але покинутого героя.
Він змушений жити у світі, котрий не належить йому, бачити і чути жорстоке людство, котре все швидше і стрімкіше втрачає свою людськість.
Він пробуджується з дрімоти, коли на Землю приходить Галактус – всесильне створіння, пожирач планет.
Що він хоче від людей, чому приземлився на їхній планеті ?
Відповідь ви знайдете на сторінках цього шедевру, але все ж додам, що цей твір це розтин суспільного свідомого і підсвідомого.
Ми яскраво бачимо, що люди це в основному частина великого організму і цей організм виховали дивним чином, бо як каже Андрухович ”’що це за дивний збрід, що хоче бути під ?”
Люди свідомо і підсвідомо шукають собі повелителя – Бога, президента, ментора, релігійного лідера. Одним словом того, хто візьме на себе відповідальність за людську безвідповідальність і нікчемність.
Графічне виконання перехвалити важко, а то й взагалі неможливо.
Мебіус показав все найкраще зі свого арсеналу.
Тут і піднесено-м’яка гама, котра відразу навіває думки про серйозність і важливість сюжету. І чудова міміка, кінематографічні перспективи, а також особливий шрифт, котрий Жиро створив сам (по-суті уінкальна річ, адже в більшості коміксів шрифт вибирає шрифтер).
Кому варто прочитати Притчу? Перш за все, шанувальникам Лі і Жиро, далі, всім, хто тішить свої мізки по-справжньому нікальними і достойними речами, по-третя – мрійникам і творцям власних нових дивних світів.
Не продавайтесь дешево і хай перебуває з вами гідність і свідомість!
P.S. До огляду додається мій фан-арт (перемалював ручкою з комікса), з колорингом Авра Колосова.
