Сюжет – Тюрф
Художник – Жоель Мукліє
В 1786 році померла остання стеллерова корова на землі.
Дехто почує назву цієї тварини вперше в житті.
А таких тварин багато – додо, сумчастий вовк, моа, квагга, тарпани і безліч інших.
В світі де живе Ламантина (звісно ім’я, це посилання на однойменний вид тварин) стеллерові корови живі.
Люди вбивають їх, щоб поїдати. Самих же людей, вбиває жахлива хвороба і все місто захлинається від крові, гидкої розпусти і запах трупів ніколи не проходить.
Такий світ коміксу ”Стіни”. І це перший комікс в якому порушується проблема вимирання і вбивства тварин, з тих, які я читав досі.
Взагалі дане творіння стоїть осторонь від представників свого жанру. Привертає увагу і своєрідний стиль ілюстрації і безжальне висміювання людських інстинктів.
Коханий Ламантини старається знайти ліки від страшної хвороби, але все марно. Дівчину мучать нічні жахіття в яких вона плаває разом з прекрасними підводними створіннями, а потім їх вбивають люди.
Колись в дитинстві я читав цікаву книгу про міфічних тварин. Там пояснювали феномен русалок.
Пірати і моряки часто плутали жалісні стогони ламантинів з голосами жінок, а їх силуети, сховані гладдю моря, так сильно нагадували людські тіла, що народилася легенда. І вона збереглася до наших днів, тільки от стеллерові корови зникли з лиця землі, а ламантинам загрожує вимирання.
А найкрасивіше в цій історії – море .
За переклад дякую Студії “Ворон”, а саме Олександру Іванцову та Вадиму Штанько.
