Режисер – Nicolas Winding Refn
Рік – 2016
Дівчина з очима молодої лані.
Мисливець вже тут і кінець близько.
Вона стоїть, паралізована жахом, вуста її ледь ворушаться.
І весь фільм, я чекав ,як ніжна шістнадцятилітня дівчинка перетвориться на демона, про це ж говорила назва.
І здавалося ось-ось…
Проте, режисер вміє дивувати.
Це стосується як початкової наївності сюжету, що спочатку вводить в оману глядача (заслинені любителі фільмів про ”дівчинку-зірку” вже потирають свої пітливі лапки), котра вже ближче до середини розбивається на друзки (глядачі панічно озираються один на одного) , як безглузда статуетка порцелянової качки з роману Фаулза.
Я просто уявляю обличчя людей, котрі дивилися це кіно в кінотеатрі.
Такі фільми надто інтимні для цього.
Це особисті фільми, котрі варто переглянути, пережити на одинці з собою.
Ель Феннінг витиснула з себе все, що було можливо і неможливо – Браво!
Гідно показав себе в незвичній ролі Кіану Рівз.
Проте кращим актором фільму безумовно є Джена Мелоун. ЇЇ образ водночас унікальний і до прекрасності моторошний.
Сцена в моргу залишиться в моєму архіві фільмо-сцен навічно.
Що таке наше тіло?
Невже краса це єдине, що має якусь цінність?
І що станеться з тими, хто все ж спокуситься на заборонений плід.
”Прийміть, їжте , – це є Тіло Моє, що за вас ламається на відпущення гріхів.”
Їжте… тіло…
Лібраріум Доктора Хосебра 