Little Bird – розкол у сім’ї, або Проблема віри

Сценарій – Darcy Van Poelgeest

Арт – Ian Bertram

Дана графічна історія має на меті приголомшувати. Це їй вдається з самого початку, дякуючи вражаючому і неординарному малюнку від художника Яна Бертрама.

Його стиль багато в чому подібний до класичної європейської школи Мьобіуса і до нью-скулу динамічного Тредда Мура. Якимось чином Бертрам зміг поєднати в своїх роботах медитаційну статику і вражаючий динамізм. Самі ж сторінки справляють враження “дорогого мистецтва”, такого собі ремісництва, де кожна деталь вималювана і обдумана, ця гіпердеталізація стає ще одним аспектом, котрий посилює враження від численних сцен різанини, через котрі нас веде історія.

В центрі сюжету протистояння між членами родини, а окрім того, має місце боротьба за існування самостійних автентичних поселень супроти тоталітарної релігійної диктатури. Події розгортаються в майбутньому, але численні кіберпанкові мотиви пересікаються з племінним життям людей, шкіряною бронею, хутром і холодною зброєю.

В цьому світі абсолютну владу в руках тримає Церква, дуже схожа на середньовічну Папську Державу. Є тут і Новий Ватикан, що розмістився в центрі Об’єднаних націй Америки.

Головна героїня прокидається на згарищі рідного села і мусить звільнити славнозвісного героя-берсерка. Разом вони якимось неймовірним чином мусять повалити Нео-Інквізицію.

Світ, котрий створив Поелґіст дуже продуманий і деталізований. В ньому є різні фракції і кожна переслідує свою мету.

Також в кожному номері дуже багато насильства, розчленувань, спалень і катувань.

В одному з випусків нам навіть показують еквівалент післясмертного світу, котрий важко назвати чи то Пеклом, чи то Раєм, напевно найкраще підійде тибетське Бардо. Цей світ називається Око Сови і тут небіжчик переживає всі етапи свого життя заново, аналізуючи і медитуючи над ними.

Вже в процесі ми розуміємо, що така історія не може скінчитись добре. ЦЕ не той світ в якому бувають хороші кінцівки.

Але, якщо говрити про дітей, іскри нового життя і нової свідомості врешті пробудились у них.

Комікс створений супроти догматизму і фанатизму. Ці дві людські якості він показує в обличчі інквізитора, котрий ладен принести в жертву системі все найдорожче, навіть самого себе.

Головна героїня вкінці промовляє свою мантру “ТИ не зможеш вбити мене, бо я – ця Земля”.

Слушна фраза, коли тебе до смерті затоптують в цю ж землю.

Також це історія про зміни, про ту перебудову мислення, котра виникає у нас при контакті з людьми з іншої сторони буття.

Ми також могли б стати ними, якщо б доля нас закинула саме в такі умови, до таких батьків і до таких обставин. Але чи можливо таким чином знищити нашу людяність?

Автори коміксу відповідають, що ні.

Мені в це повірити важко, але якщо це дійсно так, то не все в нас ще втрачено.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s