Іліада у форматі комікса

“Іліада”

Гомер, Рой Томас, Міхель Анґель Сепульведа, Санду Флореа, Натан Феабейн

“Іліада”… Один з найвеличніших епосів людства, класика серед класики, вершина поетичного мистецтва. Твір, котрим надихались тисячі геніїв. ЇЇ автор, Гомер, став напівлегендарним творцем, як то Орфей, Дедал чи Мусей. Історію війни під стінами Трої переосмислювали, переповідали та інтерпретували вже в часи античності, що ж казати про сучасність. Маємо фільми, картини, п’єси, ба навіть комп’ютерні ігри, котрі звертаються до Іліади. Не є винятком і графічні історії. Недавно мені прочиталась коміксова адаптація “Іліади” від компанії Марвел.

Перш за все звертають на себе увагу чудові обкладинки від Паоло Рівери, сам же арт коміксу не такий деталізований, а тяжіє до класичного американського коміксу періоду нульових (Іліада вийшла в 2008 році). Авторам вдалось прекрасно і без цензури передати бойові сцени, інколи підводить міміка, але тим не менш, художник старався передати унікальні характери ахейців і троян, кожен має особливий обладунок, зброю і габітус. Сюжет слідує оригінальному твору з відмінністю в тім, що на початку нам коротко розповідається про сватання до Єлени і її викрадення Парісом.

Дев’ять виснажливих років пройшло від початку облоги Трої, сюжет Іліади зосереджений на десятому, фінальному році війни. ‌Практично всі сцени відповідають античному духу, хіба що прихід богів виглядає наче пафосна поява загону “Месників”. ‌Виникає логічне питання: “Чи зможе читач, абсолютно незнайомий з Іліадою зрозуміти комікс-адаптацію?” . Так, але все ж, я б радив читати комікс після прочитання оригіналу.

Благо, марвели видали ще одну серію “Trojan war” – компіляція всіх збережених текстів троянського циклу, котра місцями првторює, а в основному доповнює “Іліаду”, вона ж канонічно закінчується, похороном Гектора, без смерті Ахілла і будівництва Троянського коня. Загалом, мальована “Іліада” посідає своє логічне місце в поточному читацькому списку разом з “Міфологічною бібліотекою” Псевдо Аполлодора та “Історією Греції” Генріха Штолля, для мене це було нагадуванням улюбленої книги.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s