Джеймс Джойс “Улісс”. Розділ другий “Нестор”. Лис ховає свою бабусю.

Місце дії: Школа

Час дії:  9.00 – 10.00

Мистецтво: Історія

Колір: Коричневий

Техніка: Катехизис, Повчання.  Класичний наратив і потік свідомості 50% на 50%.

Тварина: Кінь

Таро: Паж пентаклів, Міра, П’ять жезлів, Сім пентаклів, Повішений

Короткий переказ розділу.

Дія починається посеред уроку. Спочатку Стівен говорить з хлопцями про Піррову перемогу (війна римлян з Тарентом), потім один з них декламує елегію Джона Мілтона “Лікід”. Під час уроку, думки Стівена відволікаються на різноманітні предмети  та ідеї – поезію Вільяма Блейка, філософію Арістотеля, Аверрооеса, Мойсея Маймоніда. Він роздумує над материнством, тишею і блаженством бібліотеки Святої Женев’єви. Вкінці уроку, Дедал задає своїм учням химерну загадку, після чого йде в кабінет директора Дізі. Там він отримує свою зарплату, вислуховує політичні тиради директора, а також бере його повідомлення в газету.

Jun-Pierre Shiozava

Напевно найголовнішою складовою другого розділу, можемо вважати загадку Дедала.

Ось фрагмент з її появою.

— Хто відгадає загадку? — запитав Стівен.

Вони вкладали книжки, збирали олівці, шелестіли сторінками. Гуртуючись, затягували ремені на ранцях і защібали пряжки. І всі весело заторохтіли:

— Загадку, сер? Дозвольте я, сер.

— От я, сер.

— Важку, сер.

— Ось таку, — сказав Стівен:

Півень кукуріку!

Небо в синім вінку.

Дзвони на небесі

Б’ють одинадцять усі.

Пора вже вознестися

Вбогій оцій душі.

А ось оригінал.

The cock crew,

The sky was blue:

The bells in heaven

Were striking eleven.

‘Tis time for this poor soul

To go to heaven.

Уважно читаючи розділ, ми з легкістю зможемо пояснити з’яву цієї загадки. Вона складається із двох компонентів – попереднього прохання учнів розповісти історію про привидів  та ще одного фрагмента іншої загадки, котрий приходить на ум Стівенові – “Загадками засипай! Нень дав зерня: засівай.” З цієї невеликої частини загадки майже нічого незрозуміло. Тому наводжу повну загадку в оригіналі.

“Riddle me, riddle me, randy ro.

 My father gave me seeds to sow.

The seed was black and the ground was white.

 Riddle me that and I’ll give you a pipe.”

Відповідь: Написання листа.


Nestor illustration – Kenneth Francis Dewey

 Торнтон вважає цю загадку народною, як і загадку про лиса.

Але вернімось до привида. Ще в “Телемахові” Стівен говорить про те, що двічі його відвідував привид його покійної матері. Також він згадує про привид Гамлетового батька.

Слово “привид”, промовлене учнем, викликає каскад спогадів, переривається спогадами бібліотеки Женев’єви, іншою загадкою і врешті стає загадкою про лиса. Щоправда відповідь Стівена змінена.

— Що це таке?

— Що, сер?

— Ще раз, сер. Ми не розчули.

Послухавши повторно, вони широко розплющили очі. Хвилину мовчали, потім озвався Кокрейн:

— Що це таке, сер? Ми здаємося.

У Стівена дерло в горлі; кашлянувши, він пояснив:

— Це лис ховає під кущем свою упокоєну бабусю.

Адже правильною відповіддю на цю ірландську загадку є “The fox burying his mother under a holly tree.” , не шукайте тут логіки, це завідома безглузда загадка й відповідь в манері ведмедя в палаючому авто.

 Дедал, замінює “матір” на “бабусю”, що можна вважати автоцензурою, адже він досі відчуває провину за її смерть і саме озвучування слова матір йому болить.

 Складаючи фрагменти докупи, переконуємось, що “Улісс” вражаюче детальна і логічна історія, кожна подія має свою умову, кожна думка народжена попередніми. Байки, задумані Блейковими Дочками Пам`яті, котрих Джойс і згадує на початку розділу. Джойс на висоті – спочатку згадує прийом, потім його дуже оригінально унаочнює.

Анрі Матісс, ілюстрації для “Улісса” Джеймса Джойса

Наступний цікавий уривок – вищеозначена, згадка про бібліотеку.

Якщо так, тоді це має бути рухом, здійсненням можливого, що є можливим за своєю власною суттю. Арістотелева фраза, яка виникла під акомпанемент монотонної декламації вірша, повела в студійну тишу бібліотеки Святої Женев’єви, де він кожнісінького вечора сидів і читав у захистку, недоступному для гріховних спокус Парижа. Поруч із ним тендітний сіамець прів над підручником стратегії. Навколо мене і ті, чиї голови насичені знаннями, і ті, хто свої ще насичують, сидять, як пришиті, під лампами, і їхні мацаки поволі ворушаться; а в темряві мого розуму підземна почвара лінощів, млява, що боїться світла, злегка вигинає свій укритий лускою драконоподібний хвіст. Думка це думка про думку. Супокійна ясність. Душа це, в певному розумінні, все, що існує: душа це форма форм. Супокій настає раптово, він просторий і променистий: форма форм.

Дуже густий, насичений, живописний, поетичний епізод, ще красивіший він в оригіналі.

It must be a movement then, an actuality of the possible as possible. Aristotle’s phrase formed itself within the gabbled verses and floated out into the studious silence of the library of Saint Genevieve where he had read, sheltered from the sin of Paris, night by night. By his elbow a delicate Siamese conned a handbook of strategy. Fed and feeding brains about me: under glowlamps, impaled, with faintly beating feelers: and in my mind’s darkness a sloth of the underworld, reluctant, shy of brightness, shifting her dragon scaly folds. Thought is the thought of thought. Tranquil brightness. The soul is in a manner all that is: the soul is the form of forms. Tranquility sudden, vast, candescent: form of forms.

Поетика Джойса близька до “Беовульфа”, котрого він безперечно читав – прийом, котрим користується Джеймс це алітераційне письмо. Джойс грається словами, ритмічно їх розміщуючи, вони в дійсності утворюють музику. Ось погляньте.

Кінець першого речення – possible as possible.

Алітераційна ритмічність – phrase-verses-silence-sin-Paris-Siamese. Оте “Періс-Саяміс”, ніби квітесенція всіх ес, пом’якшена м’якушем я.

Кінець другого речення- night by night.

Наступні повтори: Thought is the thought of thought. З конечним form of forms.

and in my mind’s darkness

a sloth of the underworld, reluctant

shy of brightness,

shifting her dragon scaly folds

Готовий вірш з комбінацією рими двох перших рядків і алітераціними переходами двох останніх.

Підземна почвара лінощів, може бути натяком на матір Ґренделя, котра проживала на морському дні. Нижче, для порівняння подаю фраґмент з Беовульфа.

Everybody gazed as the hot gore

kept wallowing up and an urgent war-horn

repeated its notes: the whole party

sat down to watch. The water was infested

with all kinds of reptiles. There were writhing sea-dragons

and monsters slouching on slopes by the cliff,

serpents and wild things such as those that often

surface at dawn to roam the sail-road

and doom the voyage. Down they plunged,

lashing in anger at the loud call

of the battle-bugle. An arrow from the bow

of the Geat chief got one of them

as he surged to the surface: the seasoned shaft

stuck deep in his flank and his freedom in the water

got less and less. It was his last swim.

He was swiftly overwhelmed in the shallows,

prodded by barbed boar-spears,

cornered, beaten, pulled up on the bank,

a strange lake-birth, a loathsome catch

men gazed at in awe.

А окрім того, що це перфектно звучить, тут вміщена ідея, котра згодом розів`ється в Протеєві – розум вмістилище світу, Душа – Форма форм. Ідея з Арістотелевого трактату “Про душу”.

Фраґмети з українського перекладу “Беовульфа”, перекладачка Олена О’Лір , видавництво “Астролябія”

Anihu Bold

Нашу увагу привертає “тендітний сіамець” – це реально існуюча людина, чоловік, котрого звали Рене. Джойс був знайомий з ним особисто і коли “Улісс” вийшов друком і став легендарною книгою, зворушений сіамець прочитавши текст, змінив своє ім’я на Рене-Улісс. Факт того, що сіамець штудіює підручник зі стратегії, натякає на тогочасну конфронтацію між Сіамом і Францією.

Оглядаючи цей барнакулярний обшир асоціацій, розумієш, що це не потік свідомості, а скоріш за все, естетично перероблені уривки свідомості, перетворені в словесну форму. Джойс сконструював майндскейп у котрому все speck and span and in perfect order. Стівен Дедал, безперечно митець, ерудит і геній (про його становлення див. мою статтю “Портрет митця замолоду”) але навряд чи саме так думає жива людина, він персонаж Джойса, тому його думки максимально логічні, пов’язані і естетизовані, мало хто з простих смертних постійно думає поезією. Винятками є хіба перелічення боргів, які він собі мимоволі згадує .

— Тому що ви не відкладаєте, — пояснив містер Дізі, піднявши вказівний палець. — Ви ще не знаєте, що таке гроші. Гроші — це сила, самі побачите, коли доживете до мого. Я ж бо знаю. Знаю. А що каже Шекспір із цього приводу? Збери грошей, скільки зможеш.

— Яго, — промурмотів Стівен.

Він підвів погляд від пустопорожніх мушлів до очей поважного принципала.

— Він знав, що таке гроші, — пояснив містер Дізі. — Він їх заробляв. Поет, але водночас і англієць. А знаєте, чим пишаються англійці? Знаєте, що саме англієць проголошує з великою гордістю?

Володар морів. Холодним, як море, поглядом озирає порожню затоку; так історично склалося: тут я і мої слова, з розумінням.

— Що над його імперією, — відповів Стівен, — ніколи не заходить сонце.

— Та ні! — вигукнув містер Дізі. — Це не англієць. Це сказав французький кельт{55}. — І він постукав своєю скарбничкою об ніготь великого пальця.

— Я вам скажу, — промовив він урочисто, — чим він найбільше пишається. Я живу на свій кошт.

От який молодець.

— Я живу на свій кошт. Зроду я не позичив ні в кого жодного шилінга. Ви можете сказати таке про себе? Я нікому нічого не винен. Можете?

Мулліганові — дев’ять фунтів, три пари шкарпеток, пару черевиків, краватки, Керренові —десять гіней, МакКеннові одну гінею, Фредові Раяну два шилінги, Темплеві два сніданки, Расселові одну гінею, Казинсові десять шилінгів, Бобові Рейнольдсу півгінеї, Кохлеру три гінеї, місіс МакКернан за пансіон, п’ять тижнів… Та купа грошей, що у мене, то дріб’язок.

— Саме зараз не можу, — відповів Стівен.

Містер Дізі засміявся із щирою втіхою, ховаючи свою скарбничку.

Stephen Crowe

В цьому уривкові – вся суть директора Дізі – він невпопад цитує Шекспіра, перекручує історичні факти і в своїй наївній тупості аж прекрасний, крім того він ще й упереджено ставиться до жінок і звинувачує їх у всіх гріхах світу, одним словом, класичний персонаж, якого автор навіть не критикує, він все робить сам. Стівен же, залишається пасивною жертвою-слухачем його “мислів великих людей”. Дізі згадує оранжистів та феніїв – два угрупування, котрі боролись на території Ірландії, перші протестанти англофіли, другі “oak boys”, хлопці Святого Патріка, католики, що воювали за незалежність Ірландії. З великою натуралістичністю Джойс показує процес вибірквоого прочісування-прочитування тексту заяви Стівеном. Тема – ящур, директор чомусь вважає себе обізнаним у ветеринарії.

Своїм хитромудрим коментарем про Бога, Стівен вводить Дізі в ступор. Звісно, що він не вловив його алюзію на євангеліє від Іоана. Це досить причетний уривок, адже й більшість читачів, котрі нахраписто проковтують, або ще гірше – так і не дочитують “Улісса” (Про “Фіннеґанові поминки” я взагалі мовчу) часто не розуміють численних жартів, алюзій та прийомів.

Дороги Господа для нас незбагненні, — сказав містер Дізі. — Вся історія рухається до однієї великої мети — явити Бога.

Стівен показав пальцем у вікно і промовив:

— Ось він, Бог.

Ура! Ага! Давай-давай!

— Тобто? — не зрозумів містер Дізі.

— Крики на вулиці, — пояснив Стівен, знизавши плечима.

Billy Simms

Варто також звернути увагу на закінчення розділу. Звісно, що Дізі ще й антисеміт інакше й бути не може, без цього персонаж не був би цілісним. Але найсмішніше навіть не те, що він забув про скасування анти єврейського закону ще середині XVII століття,а те, що Блум, єврей та другий головний герой “Улісса” незабаром з’явиться в четвертому розділі. Чому саме єврей став таким важливим персонажем питання відкрите, він теж створений на основі реальної людини, але напевно Джойс хотів би мати героя-чужинця, героя без батьківщини, вічного мандрівника, Одіссея. Спорідненість євреїв та ірландців теж має місце, обидва народи розкидані світом, до обох причепилось купа стереотипів та небилиць, і ті і ті страждали від голоду та репресій. Промені-монети – натяк на золотий дощ Зевса над Данаєю, а також на Мідаса.

Містер Дізі спинився, тяжко дихаючи і відсапуючись.

— Я тільки хотів сказати ось що, — пояснив він. — Запевняють, буцімто Ірландія може пишатися тим, що вона — єдина країна, де ніколи не переслідували євреїв. Ви це знаєте? Ні. А знаєте, чому?

Він невдоволено примружився від яскравого світла.

— І чому ж, сер? — запитав Стівен із посмішкою.

— А тому, що їх ніколи сюди не пускали, — урочисто повідомив містер Дізі.

Він хрипко закашлявся від сміху, і з горла йому пирснув тягучий струмінь мокротиння. І зразу ж він рушив назад, кашляючи, сміючися, піднявши руки та вимахуючи ними.

— Їх ніколи сюди не пускали, — знову вигукнув він крізь сміх, крокуючи по ґравію доріжки ногами в гетрах. — Ось чому.

Крізь плетиво листя сонце сипало на його премудрі плечі золоті блискітки і монетки, що весело там танцювали.

Таро.

Паж пентаклів. Наука, вчений, звістка, котра стосується роботи. Новина про кар’єру. Неодружений молодий чорнявий юнак, юнка.

Теми навчання і насолоди знаннями, ключові в епізоді. Мистецтво, якому відповідає розділ – Історія. Говориться і про брехливі знання, застарілі теорії, можливість бавитись вже здобутими притчами, крилатими виразами, деконструювати. Пентаклі – уособлення земної стихії, а отже – матеріальних благ.

Міра. Аркан міри – символ балансу, алхімії, синтезу філософського каменю. Як і цілий розділ розділений навпіл між потоком свідомості і взаємодією зі світом, так і сам Стівен вдало вертається зі свого Палацу Розуму до учнів і директора. Він водночас і тут і там, зовінішні подразники відкликаються в ньому спогадами, здобутими знаннями, мріями і страхами. Думки прориваються у світ і стають загадкою.

П’ять жезлів. Змагання.

О десятій хокей, сер.” А пізніше: “З поля долинули пронизливі крики і сюрчок судді. Ще один гол. Я серед них, борюкаюся разом із ними, змагаюся в турнірі за життя (за місце під сонцем). Ви маєте на увазі того матусиного синка, у якого вигляд такий, наче у нього трохи негаразд із кендюхом? Турніри. Час б’є рикошетом, б’є раз за разом. Турніри, багнюка і ревище битв, захолола передсмертна блювотина вбитих, зойк списів, на які настромились закривавлені людські кишки.”  Перегукування з Пірром, з полководцем, котрий говорить до воїна.

Сім пентаклів. Повільний ріст, вирощування, невдоволення плодами своєї праці.

Жертва тут, звісно що Стівен. Насолоджуватись він може хіба плодами розуму – строкатими й багатими думками. Палац Розуму він вже збудував, але й тіло треба інколи годувати.

Повішений. Жертва. Страждання. Хвороба. Підвішений стан. Мучеництво.

Святий Стефан, а також мертвий Лікід. “Про того, хто йшов по водах. Також і тут лежить його тінь на цих боязких серцях і на серцях тих, що не вірять у святощі, і на їхніх устах і на моїх. Лежить і на уїдливих поглядах тих, хто показав йому монету, що мала піти на податок для кесаря. Кесареве кесареві, а Богові Боже. Довгий погляд темних очей, загадкове речення, яке безнастанно ткатимуть на кроснах церкви. Атож.” Стівен не любить воду, Малліґан ще в першому розділі каже – “Цей нечистий бард узяв собі за правило митися щомісячно один раз.”Фразу можна розуміти і буквально і в переносному значенні – боязнь води це боязнь святої води, хрещення. Інша версія повішеного – Утопленик з системи Золотого Світанку з’явиться вже в Протеєві, як символ зміни форм, переродження, метампсихозу.

Так, другий розділ трохи складніший за перший, в ньому вже прокльовується техніка “потоку свідомості”. Якщо в першому розділі, думки Дедала складали близько 10% тексту, то тут класичний наратив і потік свідомості перебувають на рівних. В “Протеєві” думка займе 90%, решту будуть описи і діалоги. Усвідомлюємо, що “Улісс” дуже добре темперований, шкода, що велика доля скарбів втрачається при перекладі, яким добрим би той не був. Тому щиро раджу оригінал. Попереду – Протей, чесно, навіть трохи страшно про нього писати, але це чудова нагода знову взятись за прочитання і порозкошувати в примітках.

EPSON MFP image

Автомати з газ-водою, з дівственничою сльозою, із вино-хлібом-хліб-вином, цівки рідини вириваються зі стогоном, способом води сеї пізнаєш першу тайну з тайн, ну шо сі лупиш, не питай,  усьо як схочеш, та вна навіть в рот сик ті, сі лупиш шо-с, та й ну тебе, без домішок тайна-тайн, cause, we have that spirit here since ninety sixty nine, без грошей най, ну виджу теперика переконаний іndefenatly wесь, Телесику, щоб торкутись її перс, PUT BUT MONEY IN THY PURSE! Здавалося б, якого дива, напахчена і обезодяжена леді Годива, так просто й поштиво себе тобі віддала, але увіходить майже всяка полонянка в браму твоїх можливостей, зі своїм золотим дзвоном ти їм – Мусей, Дин-Дин, ламповий господин, незримими кіньми торговець, fahovec ot jebli ovec, Фавсть, себто, той хто на лапу дасть, Пентаклів Князь, Карабас-Барабас, коваль купованих щасть, шьшяс’я-шьшяс’я, шьшяс’я-шьяааас, твій тобі на таке дасть? бо мій точно дасть, мій дасть, шьшяс’я-шьшяс’я, шьшяс’я-шьяааас, Μίδας.

Телемах

https://abrahamhosebrlibrarium.wordpress.com/2021/02/12/%d0%b4%d0%b6%d0%b5%d0%b9%d0%bc%d1%81-%d0%b4%d0%b6%d0%be%d0%b9%d1%81-%d1%83%d0%bb%d1%96%d1%81%d1%81-%d0%b5%d0%bf%d1%96%d0%b7%d0%be%d0%b4-%d0%bf%d0%b5%d1%80%d1%88%d0%b8%d0%b9-%d1%82%d0%b5%d0%bb/

Нестор

https://abrahamhosebrlibrarium.wordpress.com/2021/02/27/%d0%b4%d0%b6%d0%b5%d0%b9%d0%bc%d1%81-%d0%b4%d0%b6%d0%be%d0%b9%d1%81-%d1%83%d0%bb%d1%96%d1%81%d1%81-%d1%80%d0%be%d0%b7%d0%b4%d1%96%d0%bb-%d0%b4%d1%80%d1%83%d0%b3%d0%b8%d0%b9/

Протей

https://abrahamhosebrlibrarium.wordpress.com/2021/03/02/%d0%b4%d0%b6%d0%b5%d0%b9%d0%bc%d1%81-%d0%b4%d0%b6%d0%be%d0%b9%d1%81-%d1%83%d0%bb%d1%96%d1%81%d1%81-%d1%80%d0%be%d0%b7%d0%b4%d1%96%d0%bb-%d1%82%d1%80%d0%b5%d1%82%d1%96%d0%b9/

Каліпсо

https://abrahamhosebrlibrarium.wordpress.com/2021/03/03/%d0%b4%d0%b6%d0%b5%d0%b9%d0%bc%d1%81-%d0%b4%d0%b6%d0%be%d0%b9%d1%81-%d1%83%d0%bb%d1%96%d1%81%d1%81-%d1%80%d0%be%d0%b7%d0%b4%d1%96%d0%bb-%d1%87%d0%b5%d1%82%d0%b2%d0%b5%d1%80%d1%82%d0%b8%d0%b9/

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s