“Джек Тіньовий” Роджер Желязни

В 2021 році я прочитав два твори Роджера Желязни. Це було оповідання “Троянда для Еклезіаста”(вражаюча деконструкція біблійної книги) та повість “Витки” (написана в співавторстві з Фредом Сабергаґеном). Два роки до того читав роман “Володар Світла”, котрий мені надзвичайно сподобався, починаючи від ідеї і закінчуючи блискучим поетичним перекладом. І ось, знову вертаюсь до Роджера – фентезі де головним героєм виступає трікстер, шахрай, і злодій Джек Тіньовий.

Ще до знайомства з книжкою мене дивувала її назва, якась така неоковирна і чудернацька і аж після прочитання я зрозумів чому воно так. Вся справа в абсолютно неперекладній грі слів Jack of Shadows – це не просто Джек Тіней, а й Валет Тіней. І тут в гру вступає моя практично безкінечна любов до карт, не зовсім гральних, звісно, а скоріше за все мантичних – карт Таро.

Як відомо, в цій системі (як і в системі класичних карт) існують чотири масті – мечі, палиці, чаші та монети. Таке розділення, кожен таролог трактує по своєму – як стихії (мечі-вітер, палиці-вогонь, чаш-вода, монети- земля), як соціальні стани (воїни, королі, духовенство, селяни), чесноти (розум, потенція, почуття, поміркованість) і так далі.

В світі Джека Тіньового існують дві основні масті – Світло і Темрява, бо дивовижна планета це сфера, котра непорушно зависла в безодні і не рухається довкола своєї осі. Світла сторона це Землі Науки – там колосальні світлові енергетичні екрани рятують людей від посухи і жару. Темна сторона – вмістилище всякого мракобісся, тут діє магія, від холоду темнобічників рятує таємниче сфера, котра тримається на магічних печатях когорти могутніх чаклунів. Саме на темній стороні існує особлива порода людей – вони не помирають, а постійно відроджуються, пам’ятаючи попередні життя, бажання і образи.

Джек Тіньовий дивовижний покруч – він народився на межі між темною і світлою частинами, тому його сторона присмерк і світанок, він той, хто чаїться в тінях.

Історія Джека це Страшна Помста, ця Помста на стільки сильна і жагуча, що заради неї головний герой буквально відкидає власну душу. Від трьох речей земля трясеться, ба й чотирьох знести не може:раба, що зацарює; безумного, коли наїсться до наситу; нелюбої, що вийде заміж, і слугині, що успадкує по господині.

А що станеться з землею, якщо зацарює Злодій? Желязний просто геніально ілюструє цілу низку сталих виразів та архетипологічних сюжетів: на початку книжки згадується  “Будинок, котрий збудував Джек” і дійсно це будинок (Тінистий Захисток) з’являється в книзі. Автор вважає свого героя одним з двох, котрі падуть з вежі в однойменній карті Таро, а це ж кульмінація твору!

Все ж, знання Желязни в Тарології не ідеальні, бо якби він трохи краще вивчив питання, то зрозумів би, що окрім “Вежі”, персонажа схожого на Джека можна знайти на Сімці мечів, адже там зображено злодія, котрий прокрався у ворожий табір, що б викрасти звідти зброю (згадаймо викрадені у Володаря Кажанів сувої з закляттями).

Крім Джека в цій історії багато різних цікавих персонажів, мій улюблений – Зірниця. Велетенський Крилатий сфінкс із закам’янілим тулубом, котрий вріс у високий гірський хребет, приречений довіку чекати Сходу Сонця, котрий ніколи не настане. З Джеком їх поєднує якийсь прихований зв’язок, злодій вважає його другом, бо в нього немає нічого, що він можна вкрасти. В той час прихильність Зірниці до Джека це хтонічна прихильність Сфінкса до Едіпа.

У 1978 році вийшов приквел до Джека Тіньового – це той, комікс , котрий згадується в передмові до роману, він був намальований Ґреєм Морров і виконаний у всіх традиціях класичного коміксового фентезі тих років. В комплекті: горгулії, таємничий артефакт, оголена фамм фатальна чарівниця, любовні сцени і трикстерські виверти Джека. Загалом, в плані сюжету та ідеї, комікс дуже поступається романові, але зате непогано намальований і зовсім короткий в двадцять з гаком сторінок.

Окремо хочу похвалити переклад: талант Дениса Дьоміна, я оцінив ще з Володаря світла, але й тут перекладач постарався на славу. Текст максимально насичений та милозвучний, вражає використання цікавих застарілих слів та ідіом, деякі з них я записав у свою власну скарбничку.   

Загалом “Джек Тіньовий” виявився глибоко філософською книгою, бо й головний герой це дивне поєднання доброго і злого, до кінця, звісно більше злого, але він отримав свою розплату, котра абсолютно відповідає одному із значень Аркану Вежа : “Катастрофа через Пихатість”. Це одна з тих історій, в яких магічний світ стає звичним і цим сам себе рятує, якщо ви не розумієте про, що я, то обов’язково прочитайте “72 літери” Теда Чана.

Володар Тінистого замку, друг його левоголовий нарешті діждався світанку, діва – обдурена ним, покохана ним, зраджена ним, бо ж зрадила колись йому, тому королева позбавившись марева, напевно помре, пся крев – таке собі заслужив Валет надмірною пихою і владолюбством, в дибрю летів Лікід, тямковитим же був злодіякою – а управитель з нього ніякий, якщо бути щирим, вирішив грандіозно загинути разом з всеньким світом,червона блискавка розсікає присмерк -се серафимський клеймор, ну ж то що ще, hit the road Jack and don’t you come back no more .  

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s