Донна Тартт “Таємна Історія”

Дуже прикметно, що я прочитав цю книгу в епоху тотального обезличення.Отже, всі стікають декалітрами слини від Месників і Престолів, поки я в своїй Бульбашці кохаюсь в Берґмані і за тиждень смачно споживаю черговий шедевр від Донни.Тартт для мене еталон жіночої краси, так, звучить тупо і заїжджено, але факт залишається фактом. Вона найідеальніша в усіх можливих проявах, починаючи зовнішністю Боттічеллівської Персефони і закінчуючи розумом Гіпатії.

Не дивно, що першу книгу, яку мені довелось прослухати англійською був її Goldfinch. Ніколи не забуду ці гіпнотичні просиджування на гойдалках, грайдиве ластовиння ночі і цвіркунів у траві. Звісно, Карел Фабріціус, котрий з легкої руки Тартт раптово став іконою, а його непомітний Щиголь, чомусь перетворився на світове надбання (яким він завжди був). Тут дозволю собі процитувати “Тетраморфеуса” :“Три пожовклі вербові листочкидрейфували в темені води, коли раптова Велика Хвиля нависла над ними і на мент застигнувши впала. Безжальною лабетою впала. Він подумав що вже десь бачив це, якщо не в абсолютно такому вигляді, то в дуже подібному. Можливо, на фотографіях якогось альбому, або в ілюстраціях мариністичного роману. Природа в своїй неповторній манері постійно пропонує нам витончені шедеври і щонайгеніальніші перформенси, біда в тому, що ми, або надто сліпі, що б їх забачити (треба щоб хтось авторитетний показав,як нюхати квітку і запевнив, що її запах приємний), або переповнені власною збоченою самозаглибленістю і нам просто не до них. Трійко човнів де гребці клячатьПлавець води – враз понад нимиОклик і сплеск Окінамі”

Отже, “Таємна Історія”..Насправді вражаюча річ, книга мені була подарована прекрасною жінкою ще минулого літа, так вона і стояла собі на полиці, разом з Уліссом (двотомник, в перекладі Хоружого і Хінкіса), Бардо Тодолом, Єгипетським попередником Бардо, Апулеєм, Опівнічними Дітьми Рушді, Мельмотом і іншими прекрасними цеглинами для побудови Ментального Палаццо. І ось, час її прийшов (до слова Улісс майже прочитаний, а Діти вже починають читатись) .Вже з перших сторінок я очікував на дуже насичений і смачний інтелектуальний коктейль , отримав ще більше – тотальна закоханість грецькою, множинність цитат з класичних творів, елевсінські містерії, Фрейзер, Джуліан, Генрі..

Воістину в книзі так багато оригінальних і самобутніх персонажів, що автоматично перестаєш звертати увагу на обезличеність довкола і просто слухаєш їх. Вигаданих, неіснуючих, істот створених з літер. Чому ж вони цікавіші за плотських біороботів? Відповідей багато, а про те, Бродський був правий – Свобода – це можливість закритись від всіх (хоча б на годину-дві) і поринути в книгу, піти в Бібліотеку і читати, читати, читати, читати .

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s